Жидачівська центральна бібліотека для дорослих

 

 

Стежками УПА на Жидачівщині

 

/ Пам’ятка користувачеві / 2007

 

 

...Запам’ятай! Істрія потрібна!

Для тих, що після нас прийдуть.

Та їх шляхи змагань будуть щасливі,

І ворог їх не може вже зігнуть!

/ М. Потикевич-Заболотна /

 

Непересічною віхою в історії українського національно-визвольного руху ХХ століття стала самовіддана і надзвичайно жертовна боротьба діяльності УПА . Ми нація з величезним історичним минулим. Ми гордимося за наш сильний народ. Це наш народ 10 років після війни голими руками воював в УПА, з енкаведистами у той час, коли наймогутніші країни світу віддали більшовикам пів-Європи. Рух Опору на наших землях був настільки активним і дійовим у Європі, що Всеукраїнське Братство вояків УПА є членом конфедерації Європейських ветеранів.

Могили наших предків - це святі місця нашої слави і вічного болю. Їх безліч, маленьких і великих, розташованих біля шляхів, на околицях міст і сіл, їх увічнює хрест з тризубом, поруч національно-синій прапор.

Як стрінеш , вкраїнче,

Самотню могилу

І гріб без калини, хреста,

Згадай, за неньку - Вкраїну

Там згасло стрілецьке життя.

Насипані братські могили – це свого роду данина традиціям наших предків. А ще є змога зі слів очевидців і наших учасників національно-визвольної боротьби хоча б записати імена більшості наших мужніх і нескорених ворогам героїв. Бо недаремно сказано, що народ, який не пам’ятає своєї історії, не має майбутнього...

Командуванню УПА потрібні були надійні „хатки-сховища” – центри обміну інформацією і місця зустрічі. Серед них важливе місце належить Жидачівському району. Центр у с. Кам’яному біля ріки Дністер. Свідченням цього є ряд пам’ятних знаків у населених пунктах на Жидачівщи-

ні.

Майже у кожному населеному пункті нашого району є братські могили, що свідчать про немалий внесок нашого району в національно-визвольну боротьбу за незалежність України.

Йдімо слідами тих, хто заклав фундамент нашої незалежної держави. Хай збережеться пам’ять про цих героїв серед майбутніх поколінь і буде світлою і вічною.

 

Ангел- хоронитель, встановлений на майдані ОУН-УПА: фото // Калинець Л. Місто над ставом. – Львів: „Брук ЛТД”, 1987. – С.160.

Біля витоків УПА // Новий час. – 2002. – 12 жовт.

Видатні діячі ОУН-УПА // Новий час. – 2007. – 2 черв.-18 серп.

Визволення чи відвоювання // Новий час. – 1996. – 23 серп.

Він жив тобою й загинув за тебе Україно!: До 100-річчя від дня народження Р. Шухевича // Новий час. – 2007.- 7 лип.

Дві могили вояків УПА в Кологорах: фото // Лаба В.,Глинка М. Історія села Кологори. – Львів, 2004... – С. 58.

Збережемо славу: гордість України у спадок майбутнім поколінням // Новий час. – 2004. – 28 серп.

Нескорені // Новий час. – 1996. – 31 серп.

Олійник С. Слава вдячності // Новий час. - 2002. – 22 черв.

ОУН-УПА у другій світовій війні // Новий час. – 2007. – 15 жовт.

Пам’ятник „Борцям за волю України” // Новий час. – 2006. – 2 вер.

Пам’ять житиме у віках // Новий час. – 2001. – 20жовт.

Пам’ять про них житиме вічно // Новий час. – 2006. – 2 вер.

Патріоти і манкрути // Новий час. – 2006. – 5 серп.

Під покровом пам’яті // Новий час. – 2006. – 21 жовт.

Подвиг месників безсмертний: УПА // Новий час. – 2003. – 18 жовт.

Полеглим за волю України присвячується // Новий час. – 2007. – 26 трав.

Сіданич В. Повернемо ім’я славного борця // Новий час. – 1996. – 7 лют.

Спіть, хлопці, спіть...: Ходорівчани відзначили 74-річницю ЗУНР і 50-річчя УПА // Новий час.- 1992. – 11 лист.

УПА-63 // Новий час. – 2005. – 15 жовт.

 

 

 

14 жовтня 2002року на Замковій горі в м. Жидачеві відбулося відкриття меморіалу „Борцям за волю України”. Саме сюди силами НКВС було звезено і зарито понад 700 жертв репресій.

Сам пам’ятник „народився” на Жидачівському Целюлозно-паперовому комбінаті. Авторами проекту стали відомий скульптор І. Самотос та архітектор В. Каменщик. Пресвята Богородиця на фоні триєдиного хреста тримає в руках покров-омофор і є уособленням спокою та примирення усіх тих, хто покоїться на цій горі.

Цей меморіальний пам’ятник став символом пам’яті воякам УПА.

 

 

В Ходорові 1 листопада 1992 році біля колишньої катівні НКВС встановлений символ жертвам більшовизму в честь 50-річчя УПА „Борцям за волю України”. Активісти громадсько-політичних організацій міста проводили на цьому місці розкопки, виймали з-під землі останки убієнних. Їх перезахоронили на міському кладовищі (14 чол.) , інші спочивають тут, над ними височить Ангел- Хоронитель.

Ходорів має своїх національних героїв. Перші осередки Організації Український націоналістів уже існували у 1934 році. Керівником цих структур був Богдан Прокопів-(1912-1948) – псевдо Буря Степан, член Крайового проводу ОУН, провідник СБ Карпатського краю.

На місці загибелі Прокопіва і його друзів освячено хрест.

У 1944 році у м. Ходорові існував вишкіл підпільної повстанської практики, зокрема вишкіл лікарів. Про це згадує Наталка Косар чин у нарисі-спогаді „Організуємо медичну службу УПА”, опублікованому у „Літописі УПА”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 лютого 1996 року у с. Володимирі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на стіні Народного дому „Просвіта” в пам’ять 50- ліття з дня загибелі визначного діяча ОУН-УПА Петра Гудзоватого, який народився в с. Володимирцях, а загинув у боротьбі з ворогами на теренах Волині. В селі розгортав легальну просвітницьку роботу та продовжув підпільну діяльність у лавах ОУН.

В „УПА-Північ” – Петро Гудзоватий призначений заступником командира та шефом штабу цієї округи в ранзі хорунжого. Місце поховання Гудзоватого невідоме. Пам’ятна таблиця, яка встановлена на стіні Народного дому „Просвіта” у с. Володимирцях, стане вінком на невідому могилу славного земляка П. Гудзоватого.

невідоме. Пам”ятна таблиця, яка встановлена на стіні Народного дому „Просвіта” у с. Володимирцях, стане вінком на невідому могилу славного земляка П. Гудзоватого.

 

 

У Кам’яному, в перші роки незалежності постав пам”ячний знак , що зберігає пам”ять про героїчне минуле для прийдешніх поколінь.

Село Кам’яне – центр обміну інформації повстанців. Яскравим прикладом жертовності України була сім”я Матвія Сидора. Його чотири сини поклали голови на вівтар боротьби за незалежність та волю рідного народу . У його хаті знаходився осередок ОУН.

Микола Сидор - учасник боїв за Карпатську Україну, один із керівників похідної групи УПА – „Південь”, референт пропаганди окружного штабу УПА (1943-1944). У 50-х роках ХХ століття засновує в Нью-Йорку українське видавництво „Говерла”. Публіцист, відомий письменник. У особистому доробку кілька десятків книг, зокрема „Мої мандри”, „Від

 

Сяну по Крим”, „Між молотом і ковадлом”.

Протягом 1945- 1947 років тут в садибі Матвія в конспіративній квартирі –криївці, неодноразово перебував Р. Шухевич разом зі своїми побратимами Дніпровим, Греготом-Різуном та іншими лідерами ОУН-УПА. Саме на цьому місці разом із своїми побратимами по духу та зброї командир УПА вирішував важливі питання у непростих умовах визвольної боротьби.

Пригадаймо всі тут, в Кам”яному,

України дочок і синів,

Хто поліг у двобої страшному

Проти німців, ляхів й москалів.

Пом’янемо безстрашність і велич

Командира загонів УПА.

Генерал наш Чупринка-Шухевич

Наша гордість і приклад борця

 

 

На цвинтарі є дві братські могили повстанців. У великій поховані Козяр Михайло, Борачок Михайло, Телішевський Іван, Гринчишин Михайло. В малій могилі поховані Кудлик Юрій, Бо- рачок Василь, Степовий Михайло. Всього 11 0 сіб.

 

 

Споруджено величний пам’ятник воїнам-героям сотні Української Повстанської Армії „Вікторія”, які загинули за волю України 14 січня 1945 року у нерівному бою із загонами НКВС. Письменник Улас Самчук у своїй книзі „Чого не гоїть огонь” писав: „Еней був від голови до ніг вояк, не мав маршальських претензій та отаманських комплексів і завжди був готовий на подвиг і жертву”.

 

 

В селі розміщувався штаб повстанців на обісті священника у господі М. Комарницького.

Організатором УПА в Голишеві був Андрій Левинець. Він та його брати Микола та Іван загинули у нерівних боях з більшовиками.У Голишеві практично не було родини, яка б не підтримувала б повстанців УПА. Вони допомагали одягом, медикаментами. Це був їхній немалий внесок у боротьбу за незалежність України.

На майдані височить символічна могила оборонцям рідної землі.

 

Уродженець с. Молодинче, командир загону „УПА-Південь” Петро Олійник (псевдо Еней) . В честь його 100-річчя від дня народження і 57- роковин від дня утворення УПА в с. Молодинче споруджено пам’ятник славному патріоту і герою, де пройшли його дитячі і студентські роки, де була рідна оселя.

 

 

 

14 жовтня 2001 відбулося урочисте відкриття і посвячення пам’ятника полеглим за волю України у Піддністрянах.

І. Олійник уродженець С. Піддністрян був членом ОУН, старшиною УПА, спів організатором молодої дружини „Народної Січі” у рідному селі. В селі організував боїв ку УПА , яка 1944 року була оточена карателями НКС і загинули всі члени боївки. Двоє синів Івана живуть у США, саме вони стали ініціаторами і спонсорами будівництва пам’ятника на могилі повстанців, що загинули того жовтневого ранку.

 

 

24 серпня 2006 р. у с. Нові Стрілила було відкрито і осв”ячено пам”ятник „Борцям за волю України”

Це селище свого часу було епіцентром визвольної боротьби ОУН-УПА. Це край, де свого часу базувалися основні війська, осередки УПА „Волинь”,”Карпати”. Край, звідки вийшли такі легендарні особистості як член Революційного проводу ОУН у 1940р., другий заступник провідника ОУН Степана Бандери, міністр державної безпеки у Львові, голова Головної Ради ОУН, Генеральний секретар закордонних справ Микола Лебідь, обласний організаційний референт Львівщини (1943-1945), тимчасовий обласний провідник Львівщини Микола Конрад.

Вічно буде жити у пам”яті подвиг односельчанки Ганни Липи, яка загинула у с. Дичках, підірвавши гранатою себе й двох енкаведистів. У 1995 році громада селища поставила меморіальний знак на честь та пам”ять про цю сміливу 18-річну дівчину. Тут загинув під час успішного наскоку на районний центр Нові-Стрілища хорунжий Дмитро Карпенко, який посмертно був відзначений УГВР Золотим Хрестом бойової заслуги.

Місце, де сьогодні стоїть пам’ятник „Борцям за волю України”, - це свого роду пантеон військової слави. На 15-му році незалежності України постав меморіальний знак, де на чорних гранітних таблицях вписані імена 112-тоьх борців, оборонців рідного краю.

 

 

Встановлений пам’ятний знак на честь борців за волю України.

Саме тут похований Йосиф Позичанюк – національний герой Ураїни. У 1944 році він з групою осіб був атакований карально-репресивним загоном, який налічував близько 300 чекістів у Юшківському лісі. З тієї групи загинуло чотири чоловіки, серед них був Й. Позичанюк.

В селі Юшківці був штаб повстанців.