образ Кохавинського монастиря

Чудотворний образ в Кохавині

та навколо нього

Саме під 1646 роком в рудецькі міські книги був занесе­ний цікавий факт. Шляхтянка Липа Волконська їхала каретою через ліс Кохавина, Дорога була багнистою і коні, витягуючи карету з багнюки, раптом стали І псі намагання візника заста­вити їх йти далі не дали наслідку. Налякана папі вийшла з ка­рети і почала молитись. В цей час вона побачила па дубі біля дороги образ Матері Божої, навколо якого в повітрі горіли свічки. Помолився й візник. Після цього коні витягнули карету і доїхали до Руди. В місті Волконська заїхала до місцевого ксьондза і повідомила про побачене н лісі. Після того ксьондз зібрав людей і повів до лісу. Рудецький мельник Коробка виліз на дуба, щоб зняти образ, але невидимою силою був скинутий вниз. Ще більш дивним було те, що при падінні не відчув жод­ного болю і не мав пошкоджень. Очевидно, що більше не було бажаючих знімати образ.

Як писав М.Чермінський, біля 1650 року згаданий вже образ Діви Марії з лісу Кохавина був з процесією якось-таки перенесений до костьола в Руді. Але, згідно переказу, образ цей першої ж ночі зник з костьола і знову опинився на дубі. З того часу ніхто більше не наважувався його зачіпати і лише біля 1680 року з дозволу львівського архиєпископа Костянтина Ліпського він був перенесений до дерев’яної каплиці, збудова­ної під дубом коштами Терези Виговської. Образ цей був намальований на дубовій дошці шириною 1 лікоть та висо­тою 1,75 ліктя.

При сприянні Костянтина Виговського в Кохавині і у 1738 році біли каплички було розпочато будівництво дерев’яного костьола в честь Вознесіння Діви Марії. К. Виговський зо­бов'язав ксьондза з Руди 2 рази в тиждень відправляти там богослуження. Згодом біля костьола стали появлятись інші будівлі і так народжувалось нове село Кохавина. 23 листопада 1747 року К.Виговський віддав цей костьол під опіку монахам ордену кармелітів з Роздола, які у 1749 році переїхали в Кохавину і заснували там свій монастир.

Оскільки слава про образ Божої Матері з каплички в Коха­вини розходилась в околицях і було чимало чуток про чудесні випадки зцілень, пов’язаних з цим образом, то з 12 травня 1755 року в Руді почала працювати спеціальна церковна комісія, яка вислухала 24 свідків. На комісії 50-річний Зигмунд Лясота Калінський з Жидачева заявляв, що бачив у каплиці дивне світло навколо образу, хоча каплиця зовні була закрита і жодні свічки там не горіли. Рудецький священик Іван Мигович підтвердив почуту від свого 99-річного парафіянина Федя Даніва відому вже нам історію про перенесення образу з лісу в Руду.. Те саме підтвердили Андрій Вітвіцький з Руди та його сестра Катерина Кревжелевська. Катерина Влаткевич з Руди заявила про чудесне воскресіння її вже холодного 7-денного немовляти (яке випадково вночі сама задушила своїм тілом) після того, коли вона гаряче помолилась до образу Божої Ма­тері, Навіть сам 74-річний хорунжий К.Виговський заявив, що завдяки опіці Божої Матері він "з семи війн вийшов без пошкоджень. Коней під ним кулі вбивали і навіть попадали в підківки чобіт, але жодна з них навіть не дряпнула його".

Після цього, 22 червня 1755 року чудотворний образ був урочисто перенесений з каплиці до новозбудованого костьола. Це сталось в перший день Зелених свят (Трійці). На це свято сюди зібралось кілька тисяч осіб з навколишніх місцевостей. Зі Львова прибув римо-католицький єпископ Микола Вижицький та греко-католицький єпископ Атанасій Шептицький. З цієї нагоди в Руді були влаштовані фейєрверки та лунали вітальні постріли з моздірів.

Восени 1780 року в Руді сталась велика пожежа, в якій до­щенту згорів костьол з плебанією. Після цього ксьондз переїхав в Кохавину, де саме тоді був ліквідований монастир в процесі реформ цісаря Йосифа II. У 1789 році осередок римо-католицької парафії був офіційно перенесений з Руди в Коха­вину.

Як зазначено у книгах костьолу в Кохавині, взимку 1818 року сюди прибилась за кільканадцять миль якась жінка з од­норічною кволою дитиною і залишила її. "Якщо має вмирати, то нехай вмирає тут, перед образом Матері Божої" - так нібито мала сказати на прощання. Дитина, на щастя, вижила, виросла тут, а пізніше з неї вийшов відомий краківський єпископ Альбін Дунаєвський, якому судилось стати кардиналом римо-католицької церкви.

У 1848 році жителі Руди відреставрували каплицю в Коха­вині.

Майже всю першу половину XIX ст. культ чудотворного образу Діви Марії в Кохавині перебував у напівзабутому стані. У 1847 році на парафію в Кохавину прибув ксьондз Євген Петруський, який у 1854 році ще раз відреставрував каплицю, а у 1855 році добився в Римі для неї права відпусту. У 1855 році пан Олесандр Язвінський, який шукав тут оздоровлення, дав для образу коштовну раму. 19 жовтня 1861 року сюди прибули делегації з Войнилова, Журавна, Галича та інших околиць просити заступництва Діви Марії перед утиска­ми за віру, яких зазнавали католики з боку царського уряду Росії. Ці утиски, очевидно, прискорили польське по­встання 1863 року.

7 червня 1868 року був закладений і посвячений львівським архієпископом Франциском В"єрхлейським перший камінь нового костьола біля каплиці. Будівництво його йшло дуже повільно і тільки 1 вересня 1894 року до нього було урочисто перенесено чудотворний образ. На святі було біля 30 тисяч осіб. Новий ксьондз Ян Тшопінський прикрасив костьол всере­дині, а навколо нього розмістив на кам’яних колонах 16 вели­чезних скульптур апостолів та євангелистів (висотою 225 см), обвів костьол стіною, навколо якої було збудовано багато кап­личок для паломників. На місці давньої каплиці, де спочатку зберігався чудотворний образ, у 1902 році була поставлена нова каплиця, збудована в готичному стилі.

Старенький ксьондз Євген Петруський, який походив з тих Петруських, які володіли маєтком в Руді, помер у 1897 році, а за 12100 зр. спадщини з родинного маєтку заснував в Кохавині заклад для виховання сиріт.

У 1890 році біля костьолу було розпочате будівництво готе­лю "Під ангелом-хоронителем" та приміщення, де могли вла­штовуватись на нічліг до 600 паломників-селян.

У 1896 році в Кохавині та Руді було врочисто відзначено 250-річчя знахідки чудотворного образу. Свято зібрало до 40 тис. осіб.

12 серпня 1912 року в Руді й Кохавині відбулось ще одне свято. Цього дня відбулось коронування чудотворного образу Матері Божої та Ісуса золотими коронами, прикрашеними до­рогоцінним камінням та перлинами. Виготовив ці корони золо­тар Юзеф Якш зі Стрия.