Музеї Жидачівщини

Жидачівська центральна районна бібліотека

                                                                                                            Серія « Пізнай свій край»

 

 МУЗЕЇ ЖИДАЧІВЩИНИ

/ Пам’ятка користувачеві /  2012

Пам'ятка користувачеві  « Музеї Жидачівщини» допоможе  пройтися маловідомими стежками культурного надбання Жидачівщини – музеями, які містять неоціненні пам'ятки матеріальної та духовної культури нашого регіону, заглянути в реальну картину минувшини.

     Пам'ятки культури та історії нашого регіону відіграють особливу роль у галузі історичного пізнання. Вони дозволяють реконструювати реальну картину життя минулих поколінь, подій, побуту Жидачівщини. З їх допомогою визначаються історичні періоди і епохи. На жаль, чимало цінних пам'яток матеріальної і духовної культури народу не збереглося. Із-за своєї неужитковості зникають вони і сьогодні. Зберегти врятувати для майбутніх поколінь кращі зразки цих культурних надбань - першочергове завдання наших  музеїв.

Саме тому історичні, краєзнавчі, етнографічні музеї  нашого району вивчають, зберігають та  популяризують  пам'ятки матеріальної культури свого  народу.

Історія села, району в музейних експозиціях висвітлюється на тлі історичного процесу, притаманного  Жидачівщині. За допомогою предметів етнографії та побуту досягається відображення специфіки життя земляків  в тих чи інших соціальних умовах в контексті конкретних історичних подій.

    Пам'ятка користувачеві «Музеї Жидачівщини» допоможе пройти стежками музейних експозицій нашого краю, заглянути в реальну картину минувшини, ознайомитись з пам»ятками матеріальної культури свого народу.

 

  У Жидачівському районі діють музейні заклади, які культурним надбанням нашого регіону.  Серед них :

-  пам'ятка архітектури Середньовіччя - П'ятничанська Вежа, яка є філією Львівської    галереї мистецтв

 -  історико - краєзнавчий музей при Ходорівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1;  

 -  літературно – краєзнавчий музей с. Піддністрян при ЗОШ І-ІІІ ст.;

 -  шкільний краєзнавчий музей с. Бортники;

 -  музей гетьмана Івана Виговського ( відділення Львівської галереї мистецтв ) в с. Руда – колишньому родовому маєтку гетьмана І. Виговського;

 - музей історії Ярослави Стецько в с. Юшківсьці;

 - історико – краєзнавчий музей в с. Дев'ятники  на базі місцевої школи;

 - музей народних ремесел і побуту при Жидачівському ліцеї.

 Створення історико – краєзнавчого музею заплановано в м. Жидачеві .      

   

Пам'ятка архітектури Середньовіччя - П'ятничанська Вежа, яка є філією Львівської  галереї мистецтв.                                                                                                                                           

    Музей "П'ятничанська вежа" відкрито у відтвореній пам'ятці архітектури середини ХVст. - оборонному дворі родини Внучків, перша писемна згадка про який датується 1454 роком.    Оборонний двір розташований на схилі гори у західній частині с. П'ятничани і є характерним укріпленням мисового типу. 
Експозиція музею розташована на другому та третьому ярусах кам'яної надбрамної вежі. Виставлено археологічні знахідки з території колишнього оборонного двору, картосхема оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періодуГалицько-Волинського князівства. На пам'ятці відновлено звідний міст, який піднімається за принципом противаги.

Історико - краєзнавчий музей при Ходорівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

     Сьогодні музей при Ходорівській ЗОШ І –ІІІ ст., завдяки старанній та плідній пошуковій  справі Семена Пришляка , єдиний у районі занесений до державного реєстру пришкільних музеїв, де зібрано найпоширеніший та найповніший обсяг матеріалів експозицій по національно-визвольних змаганнях Ходорівщини.

     Він був основоположником цієї справи, головним збирачем експозиційних матеріалів, їх художнім оформлювачем.

Літературно – краєзнавчий музей с. Піддністрян при ЗОШ І-ІІІ ст.

     Літературно-краєзнавчий музей знайомить із життям і творчістю братів Олійників : Івана, Степана та Романа ( Романа Рахманного) –відомого письменника, які зробили великий внесок для свого села, а також і школи .

    Музей експонує твори  Романа Рахманного. Його брат - Степан Олійник, подарував багато його книг, серед них і тритомник Р. Рахманного « Україна атомного віку», за яку автор нагороджений Шевченківською премією. Є і твори з автографом самого Романа Рахманного. Брати Олійники стали героями свого краю.

 

Шкільний краєзнавчий музей с. Бортники

  Започаткував місцевий мешканець Степан Крегенбільд, людина великого таланту пензля і душі, відданої рідному краю та його минувшині. Художник досконало володіє вибором теми і за допомогою стислих засобів вираження , розкриває  максимально обрану тему і її зміст. Вражають «Райдуга життя», «Прапор України», «За що  тебе спльондровано».

    Створений музей С. Крегенбільдом – це не тільки експонати, а й історичні документи про с. Бортники ще з поза минулого століття. Виставка полотен художника  - ще одна грань духовного багатства нашого українського народу. Глибокий зміст, широкий діапазон тем, використання різноманітних технік вписується в таке просте поняття, як

світ художника. Краєзнавчий музей, створений С. Крегенбільдом та виставку його картин відвідали багато людей.

  Музей гетьмана Івана Виговського( відділення Львівської галереї мистецтв ) в с. Руда – колишньому родовому маєтку гетьмана І. Виговського.      

   24 серпня 2004 року в с. Руда відкрито перший  в Україні музей Івана Виговського.        

   Музейні експонати   відтворюють період боротьби українського народу за свою незалежність від часів виникнення Запорізької Січі до кінця національно-визвольних змагань ОУН - УПА 1940-50 років.

   У музеї Івана Виговського широко представлені твори живопису вітчизняних та зарубіжних художників 17-20 століття, а також цікаві документальні матеріали з історії України.

   Серед експонатів твори сакрального мистецтва 17-19 століття з родинної церкви Виговських.

   Тут  експонують предмети матеріальної культури , знайдені на території  колишнього замку гетьмана у с. Руда.

   Серед рідкісних експонатів музею дубові двері з родинної церкви Виговських із дарчим надписом невістки гетьмана Т. Завадської, дружини сина Остапа. У 1700 році Остап згадується як чашник Жидачівський.

   Зокрема, цікавою для відвідувачів буде картина невідомого художника (ХІХ ст.), де зображена дружина І. Виговського Олена Стеткевич. Будучи високоосвіченою людиною, мала значний вплив на Чигиринський двір. Народила єдиного сина Остапа. Заповіт О. Стеткевич зберігався в Жидачівському архіві до 1929 р. (нині знаходиться в Польщі).

   Також у музеї є і копії з картин епохи Виговського, і колекція портретів гетьманів, і чимало старовинних та козацьких речей. І, звісно, копія славного Гадяцького договору, і схеми та карти відомих переможних козацьких боїв.

   За метрів сто від музею є пам'ятник видатному гетьману. Він якраз навпроти колишнього маєтку Виговських.  І, звісно, копія славного Гадяцького договору, і схеми та карти відомих переможних козацьких боїв.

   За метрів сто від музею є пам'ятник видатному гетьману. Він якраз навпроти колишнього маєтку Виговських.  

Музей історії Ярослави Стецько в с. Юшківці.

    Музей присвяченого визвольній боротьбі українського народу й одній із сподвижниць національного руху Ярославі Стецько.

    А відродженням цієї сторінки в історії с. Юшківців послужило одне-єдине свідоцтво про закінчення школи, де директором була Слава Стецько (тоді ще Анна Музиківна) й яке зберегла жителька цього села, її колишня учениця Агафія Ковальчук.

  У самому музеї, що розділений на дві експозиції, представлено особисті речі Слави Стецько, книги із бібліотеки, відзнаки, нагороди, одяг. У найбільшій залі виставки, присвяченій історії та видатним постатям українського визвольного руху, чільне місце поряд із Євгеном Коновальцем, Степаном Бандерою, Романом Шухевичем, Ярославом Стецьком займає і Слава Стецько. Основну експозицію було виготовлено за зразком іконостасу. Де спершу було слово – а тут це витяг із Декалогу українського націоналіста, далі пророки і апостоли – постаті українського національно-визвольного руху, а третій ярус їхні діяння – діяльність Ярослави Стецько та її сподвижників.

   Має музей і свого екскурсовода - це вчитель історії Девятниківської загальноосвітньої школи Любов Стасів, яка працюватиме тут на громадських засадах.

   Сьогодні стоїть питання про створення музейної ради, до якої, запрошуються історики, краєзнавці, спеціалісти музейної справи.

Історико – краєзнавчий музей в с. Дев'ятники  на базі місцевої школи.

  Ідею створення історико-краєзнавчого музею на основі місцевих експонатів виношував три роки директор школи Ігор Щербатий.. Мета відкриття: збереження та примноження народних традицій і духу, національно-патріотичне виховання підростаючого покоління.  Історико-краєзнавчий музей містить такі розділи: Архіологічна Жидачівщина; Природні умови; Топоніміка; Культура; Церква; Народознавство; Національно-визвольна боротьба с. Дев’ятників. Вже зараз зібрано дуже багато експонатів, тож дирекція школи думає й про розширення музею.

  Експозиції будуть допоміжні учням у вивченні багатьох предметів, де вони не тільки теоретично, а й практично знайомитимуться з географічними даними, історичними, народознавчими, тощо.

  Відкриття кімнати-музею – це знакова подія для школи, а тематичне наповнення, яке відображає історію не тільки одного села, видатних постатей, а й цікавих сторінок історії рідного краю та України надзвичайно пізнавальним й корисним буде, як для дітей, так і дорослих.

  Свого часу Дев'ятники відійшли до української родини графів Шептицьких. Юнацькі роки тут провів Митрополит Андрей Шептицький. Графський маєток, успадкований Климентієм Шептицьким, який мав багату картинну галерею і бібліотеку, було знищено з приходом радянської влади.

  Те, що вціліло й вдалося зберегти, перебувало в Унівському монастирі. Нещодавно настоятель монастиря передав багато безцінних архівних документів, світлин, що оповідають про життя і діяльність родини Шептицьких,  до шкільного історико-краєзнавчого музею в Дев'ятниках.

Музей народних ремесел і побуту при Жидачівському ліцеї.

   Студенти Жидачівського ліцею із задоволенням та ентузіазмом займаються збиранням краєзнавчого матеріалу, що представлений в музеї та самі оформляють експозиції  даного музею.

В Жидачеві готуються до відкриття історико - краєзнавчого музею.

   За попередніми планами, тут мали б бути представлені експозиції художників Жидачівщини, в історичній частині  - Магдебурзьке право, символіка населених пунктів, окремо відтворено період визвольних змагань19-20 ст., а також кімната присвячена експонатам народного промислу.

   Частину матеріалу для музею Жидачівщини готові надати із фонду  картинної галереї , а також Б. Возницький, директор Львівської національної галереї мистецтв, обіцяв посприяти у пошуках експонатів, що стосуються історії Жидачівщини, у фондах інших музеїв.

  Чимало експонатів планують залучити із музейних кімнат, що організовані при народних домах.

  До речі, Жидачівський музей історії району як і П’ятничанська вежа, музей гетьмана Івана Виговського в Руді працюватиме як відділення Львівської національної галереї мистецтв. Ці три об’єкти історико-культурної спадщини входитимуть в єдиний історичний музейний комплекс під назвою «Музеї Жидачівщини»

  Неоціненний внесок у збереження історичних та культурних пам’яток Жидачівського району Бориса Возницького. Без його підтримки про відкриття музеїв годі й говорити.

Література про музеї Жидачівщини

      Баран О. «Я вірила в Божу справедливість» [Текст] : [про музей Ярослави Стецько ] / О. Баран // Новий час. – 2011. – 20 трав.

      Дрогобицька З. Як сьогодні живеться музеям [Текст] / З. Дрогобицька // Новий час. – 2009. – 22 трав.

     Точ Я. Дві події у Бортниках не місцевого значення [Текст] :  [ історія села та відкриття музею в Бортниках ] / Я. Точ // Новий час. – 1993. – 20 лист.

     Ушакова С. На підвалинах минувшини зводиться майбутнє [Текст] : музейна садиба Виговського  / С. Ушакова // Новий час. – 2005. – 29 січ.

    Фраків О. Готуємось до відкриття музею  Жидачівщини [Текст] / О. Франків // Новий час. – 2011 – т4 лют.

     Франків О. Музейна справа [Текст] / О. Франків // Новий час. – 2011. – 11 лют.

     Франків О. Музей Слави Стецько у Юшківцях відкрито[Текст] / О. Франків // Новий час. – 2010. – 3 вер.

     Шах І. У травні в Юшківцях відкривають музей [Текст ] / І. Шах // Новий час. – 2010. – 26 бер.

    Шевченко Т. Як пам’ять в серці озоветься [Текст] : учитель малювання створив музей  галицького села Бортники / Т. Шевченко // Новий час. – 1999. - .29 вер.

 Укладач : Корнецька Г. В.

Редактор : Мадараш М. Ф