Вербицька Богородиця

Л Е Г Е Н Д А

Про чудотворну Ікону

ВЕРБИЦЬКУ БОГОРОДИЦЮ”.

 

13-14 липня на честь 118 річниці віднови образу Божої Матері та надання Папою Римським Левом Х111 повного відпусту на свято „Положення ризи Пресвятої Богородиці”. Кожного року у церкві св. Архистратига Михаїла відбуваються великі урочистості відпуст - проща до Божої Матері: «Ідем до Марії на честь відновлення її образу». Із слів старожилів села Вербиця я почула кілька розповідей з історії цього свята.

Сталося це влітку 1885 року. На околиці села жили побожні люди-чоловік з жінкою, що не мали дітей. Тепер на цьому місці проживає родина Барщинських. У старенькій хаті на стіні в Почорнілій рамці висів образ Діви Марії, який переходив у спадок з покоління в покоління. Але одного разу образ Божої Матері дуже яскраво засвітився, і світло було таким сильним, що його побачили люди, котрі працювали в полі .Вони подумали, що в селі горить хата.

Люди збіглися на подвір’я і там побачили велике диво. Разом із місцевим парохом вклякли на коліна і почали щиро молитися. Священик сказав, що це Бог створив диво.

Чутка про це диво рознеслася по навколишніх селах. Сюди почали приїжджати люди з прилеглих сіл і міст, щоб помолитися до Пречистої Діви, і випросити в неї ласки і блогодати для себе і своєї родини. Потім образ перенесли до церкви, де щодня відправлялися Служби Божі і молебні.

Про це диво повідомили у Львів. Звідти у село з митрополичої капітули приїхали священники - криломани, які забрали образ Божої Матері на експертизу, що тривала два роки.

Висновок експертів підтвердив чудодійність образу.

З приходом радянської влади великі відпусти не відправлялись,тільки Служба Божа. У кінці 50-х церкву закрили. Але жителі селі пам”тали про відпусти і святкували цей день. З церкви забрали тоді багато церковних речей, але образ залишився на престолі і чекав свого часу.

І цей день настав. Україна святкувала 1000 літній ювілей Хрещення

Русі-України. 15 липня 1989р.церкву дозволили відкрити і відправили святкову літургію. Цей день для громади села став днем відпусту.

З цього часу наша церква святкує це велике свято кожного року у першу неділю після свята Петра і Павла. З особливим піднесенням свято відбулося з приходом до церкви о.Романа Оліярника, який продовжив давню традицію відпусту. На запрошення до нас на свято приїздили хори, процесії з інших сусідніх парафій, священники. Приїздив з дітьми священник з Боснії Петро Овід. Великої шани і поваги заслужив у жителів села нині діючий отець Савків Богдан, який зробив дуже багато для села, церкви. До святкування цього дня жителі села почали готуватися

заздалегідь. Біля своїх осель, по вулицях наводилися порядки. Разом із сявщенником люди зробили навколо церкви Хресну дорогу, впорядкували територію біля церкви, цвинтар, могилу січових стрільцям, пам”ятник Т.Г.Шевченку. Проща почалася з освячення

Хресної дороги ,і гробниці для Ісуса Христа, собором священства, відправи у парафіяльній церкві св.Архістратига Михаїла, Відтак з процесійним Хрестом на Хресну дорогу. Передавався він з рук в руки священникам, прочанам, найстарішим жителям села, молоді.

На закінчення хресної дороги була відправлена спільна вервичка до Божого Милосердя. Свято продовжував великий духовний концерт за участю дітей та молоді села. Після цього була відслужена велика Вечірня, Свята літургія(соборна).Торжество закінчилось походом до місця Ікони Матері Божої(завершується будівництво каплички). Відпуст проходив протягом двох днів 13-14 липня.

Парафіяни с.Вербиця щиро дякують духовенству, всім прочанам, які прийшли розділити з ними велике свято відпусту. Зичать їм міцного здоров”я і їхнім сім”ям великої Благодаті. Вербівчани надіються, що з кожним роком це свято буде величнішим, урочистішим і щоразу більше прочан буде прибувати до них на свято.

 

Розповідь підготувала зав. бібліотекою

с.Вербиця Лаврик Г.І. 2003р.