Бориницька каплиця

І С Т О Р І Я

БОРИНИЦЬКОЇ КАПЛИЧКИ

Серед мальовничих пагорбів на території західної частини Подільської височини на Опіллі розташоване село Бориничі. По народному переказу в далеку старину цю місцевість окружали темно-густі бори,(ліси) і звідси має назву село Бориничі. Це мальовниче село прикрашає церква збудована у 1869р.за старанням пароха Юзичинського.

На границі чотирьох сіл – Бориничі, Ілова, Ляшок, Долішнбого і Борусова в лісі оцибрована криниця. В ній вода холодна, чиста і смачна. Хто відкрив цілюще джерело, ніхто не знає, але у далекій старині побожні люди вночі побачили над криничкою світло з образом Божої Матері. Люди приходять сюди з вірою в порятунок, що чудотворна оздоровлююча вода в цій криниці допоможе їм.

Є ще одна легенда пов”язана з криничкою, яка стверджує, що на дереві при криниці літом кувала безперервно зозуля, немовби своїм куканням закликала людей та хотіла їм сказати: ”Приходіть з вірою у Божу Матір і чудотворні сили оздоровчої води у цій криниці”. Тому –то названо ту криницю зозулиною. Люди разом з своїми недугами несуть молитви на устах, п”ють ту воду, миються нею в знак подяки за видужання, хвалять Господа Бога та Пречисту Діву.

Більшого розголосу в околицях набрала ця криниця, коли глухоніма дівчина-пастушка обливалася з тої криниці водою та пила її і сталося чудо. Вона видужала з своєї недуги. В знак цієї події у 1863 році граф В.Борковський вибудував напроти криниці капличку муровану, прикрашену куполом і дзвіничкою. Папа Римський надав грамотою з 2 березня 1865 року відвідувачам тої каплички цілковитий відкуп в празничні дні Благовіщення,Состраданіє Пресвятої Богородиці, в день святих Апостолів Петра і Павла.

Існує, ще один народний переказ. В селі Бориничах жила одна сім”я, в якої народилася дівчина, яка не могла говорити.

Коли вона стала дорослою пішла до тієї кринички, щоб напитися води, і побачила в ній образ Божої Матері.Мати Божа промовляла до неї: ”Піди в село і розкажи, що ти бачила.» Дівчина прибігла додому і розказала батькам про цю подію. Батьки, знаючи, що дівчина зроду не говорила повели її до священника. Тоді парох повідомив своїх парафіян і священників з Ляшок і Борусова, щоб з процесіями прийшли до кринички і відправили молебень.

На тому місці, де з”явилася Божа Мати, криничку почистили, прибрали і поставили фігуру Пречистої Діви. Люди приходили поклонитись тому святому місцю, поки не прийшла на західну Україну радянська влада. Почала вона своє управління з того, що змінила віру греко-католицьку на російську православну. Потім взялися закривати церкви. Але люди не переставали ходити до каплички. Особливо великий наплив був на свято Преображення Господнього (Спаса).В цей день працівники правоохоронних органів розганяли віруючих, перекривали дороги до каплички. Щоб люди не приходили на те святе місце, тодішня влада капличку вирішила зруйнувати.

У 19987 році у літку підпалили, але те, що залишилося після підпалу бульдозером зрівняли з землею, цілюще джерело засипали, фігуру Пречистої Діви розламали та розкидали по лісу. Під керівництвом пароха о.Григорія Балицького та парафіян с.Боринич за два тижні на тому ж самому місці, де був старий фундамент, відбудували капличку і вичистили цілюще джерело. Молодь села віднайшла куски фігури Божої Матері, її реставрували і поставили на колишнє місці.

На кошти прафіян с.Боринич та навколишніх сіл ,у 1990р.капличку художньо оформили. У будні і свята приходять сюди люди, щоб помолитися і попити цілющої води.

Нарис підготувала бібліотекар с. Бориничі

А.М.Пелющак